Вісім міфів про гіпертонічну хворобу
«Погляд часу» №8-2019
Через необізнаність нашого населення про гіпертонічну хворобу ходять численні міфи, а сліпе їх наслідування може призвести до дуже негативних наслідків. Ми постараємося розвінчати найпоширеніші міфи про артеріальну гіпертензію.
Міф № 1. У кожного своя норма артеріального тиску.
Деякі люди вважають нормальним тиск 190 на 110 мм рт. ст., а деякі – добре себе почувають при 90 на 60 мм рт. ст. Звичайно, індивідуальність не потрібно виключати, але існують загальноприйняті середньостатистичні рамки. Нормальні показники не повинні перевищувати 140 на 90 мм рт. ст. і не опускатися нижче 90 на 60 мм рт. ст. При деяких тяжких хронічних захворюваннях верхня межа може бути знижена. Наприклад, при цукровому діабету артеріальний тиск має бути не більшим 130 на 80 мм рт. ст.
Міф № 2. Гіпертонічна хвороба – це спадкова хвороба.
Навіть, якщо у вашій родині більшість хворіє на артеріальну гіпертензію, це не означає, що ви обов’язково хворітимете гіпертонією. Якщо дотримуватися профілактичних заходів: вести здоровий спосіб життя, раціонально харчуватися з обмеженням солі, уникати стресових ситуацій, відмовитися від шкідливих звичок, то можна уникнути цієї хвороби, або значно сповільнити початок захворювання.
Міф № 3. На артеріальну гіпертензію хворіють лише пенсіонери.
Гіпертонічна хвороба за останній час значно «помолодшала». Це пов’язано із неправильним харчуванням, ожирінням, малорухливим способом життя та шкідливими звичками. Це є дуже небезпечно, адже якщо не виявити і не лікувати гіпертонію одразу, то можуть швидко розвинутися грізні ускладнення. Нерідко люди, які страждають на гіпертонію з молодості, не доживають до пенсійного віку. Тому рекомендовано з 25 років кожних півроку контролювати артеріальний тиск.
Міф № 4. При гіпертонії погіршується самопочуття: якщо немає симптомів, немає хвороби.
Гіпертонічну хворобу медики часто називають «німим вбивцею». Більшість людей вважають, що при підвищенні тиску завжди повинні турбувати головні болі, тремор тіла, почервоніння обличчя чи прискорене серцебиття, проте це не так. Половина людей, що хворіють на артеріальну гіпертензію, не відчувають погіршення свого стану і навіть не підозрюють, що мають підвищений артеріальний тиск. А коли турбують головні болі, головокружіння і нудота, це свідчить про значне надмірне підвищення артеріального тиску, або так званий гіпертонічний криз.
Міф № 5. Щоб вилікуватися, достатньо 1-2 разів на рік «прокапатися».
На жаль, гіпертонічна хвороба невиліковна, якщо вам встановили цей діагноз, то ця хвороба з вами назавжди. Для лікування гіпертонічної хвороби потрібно застосовувати таблетовані препарати. Врутрішньовенні препарати використовують лише при гіпертонічних кризах для швидкої та плавної нормалізації артеріального тиску.
Міф № 6. Таблетки потрібно приймати тільки при підвищенні артеріального тиску, або після стабілізації тиску лікування можна припиняти.
Не існує іншого способу контролю артеріального тиску у гіпертоніків, окрім регулярного прийому медикаментозних засобів. Якщо вам призначили чотири препарати, а ви вирішили приймати лише три, то це не означає, що ваше здоров’я покращиться саме на три четверті. Сучасні препарати працюють лише у комплексі, й один без одного можуть не принести ніякої користі. Тому після нормалізації артеріального тиску потрібно продовжувати профілактичний прийом препаратів. Самостійно змінювати, або відмовлятися від лікування без попередньої консультації з лікарем не варто.
Міф № 7. Якщо лікар призначив лікування, а воно не допомагає, потрібно припинити лікування, або поміняти лікаря.
Кожен організм індивідуальний, тому препарати можуть по-різному на нього впливати. Сучасні препарати максимум своєї дії проявляють через 1-2 тижні регулярного прийому. Тому лікарі призначають повторну консультацію через два тижні після початку лікування і, проаналізувавши щоденник пацієнта, проводять корекцію доз препаратів чи додають ще один препарат іншої групи для кращого контролю артеріального тиску.
Міф № 8. Таблетки можна замінити народною медициною.
Використання лише народних рецептів без застосування медикаментозних препаратів може значно погіршити перебіг цього захворювання та призвести до грізних ускладнень – інфаркту чи інсульту.
