Виховання «страшилками»
Проти «Баба-яги»

Виховання страшилками
Виховання «страшилками»
Проти «Баба-яги»

Коли дитина відмовляється щось робити (їсти, спати, читати, прибрати у своїй кімнаті, чистити зуби тощо), багато тат і мам вдаються до залякування, мовляв, тебе забере Баба-яга чи приїде лікар і зробить укол. Це, як кажуть, класика жанру: нас у дитинстві батьки лякали Бабаєм і суворими міліціонерами, тож тепер ми робимо це із власними дітьми.

Незважаючи на велику кількість досліджень та написаних за їх результатами книг, важко сказати, чому метод залякування неслухняних дітей уже багато поколінь не втрачає популярності. Хтозна, можливо, це пов’язано з тим, що він майже завжди спрацьовує.

При цьому про ймовірні майбутні негативні наслідки частого використання у процесі виховання «страшилок» мало хто задумується.

Залякування можна порівняти із застосуванням знеболювальних засобів – вони лише ненадовго усувають симптоми, а не причину захворювання. Саме тому будьте готовими до того, що цей метод швидко перестане діяти.

Діти дорослішають, отже, із часом дізнаються, що Баба-яга – вигаданий казковий персонаж, а міліціонери займаються зовсім іншими справами і не карають дітей, які відмовляються їсти кашу. Та найприкріше – вони починають розуміти, що батьки лякали (точніше – обманювали) їх свідомо.

Найкраща альтернатива – бути відвертими, більше пояснювати, розмовляти з дитиною.

Не просто забороняти, а пояснити, що така поведінка вас чи інших людей засмучує. Якщо дитина відмовляється, наприклад, прибирати у своїй кімнаті, не потрібно навіювати страх і необхідність догодити Бабі-язі. Краще попросити послухатися заради мами, яка теж стомилася і хоче відпочити. Не думайте, що діти не здатні нас зрозуміти, просто потрібно знайти до них правильний підхід.

Марина Іванівна

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *