Війна і діти: що робити, якщо дитина побачила щось страшне і налякана

Війна – це завжди страх та невизначеність. На жаль, у ці часи діти нарівні з дорослими переживають жахи війни та можуть стати свідками разючих ситуацій. Як допомогти своїй дитині, якщо вона побачила щось жахливе та перебуває в стані переляку.

Що робити, якщо дитина побачила щось страшне і налякана

Не сваріть і не соромте дитину за її переляк. Страх – природне і нормальне почуття, частина інстинктивної програми самозбереження. Він не піддається контролю у дітей, проявляється на фізичному рівні.

Якщо ви побачили, що дитина сильно налякана, заспокоюйте, міцно-міцно обіймайте, зігрівайте своїм тілом, гладьте по спинці – це допомагає зняти напругу.

Нехай дитина плаче, якщо їй це потрібно. Не зупиняйте, не заговорюйте, дайте виплакатися, просто будьте поруч і показуйте свою любов.

Обговорюйте з дитиною те, що вона побачила. Проговоріть за дитину те, що вона не може сформулювати сама: «Ти так сильно злякався(-лася), коли побачив(-ла)…» Так ви допоможете їй випустити страх назовні.

Під час розмови з дитиною спробуйте створити безпечний і спокійний простір, обіймайте її, якщо вона не противиться. Говоріть повільно і неодмінно робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти, а ви – тримати почуття під контролем.

Здебільшого однієї розмови недостатньо і доводиться повторювати багато разів різними словами, згадуючи подробиці того, що сталося. Це варто робити до моменту, поки ви не відчуєте, що страх дитини поступово зменшується. І головне – підтримуйте дитину щоразу, коли вона згадує те, що трапилося, і хоче поговорити про це.

Розповідайте дитині про свої почуття і страхи: «Мені теж було страшно». Дозвольте собі й дитині боятися – не намагайтеся переконати її в тому, що насправді вона не боїться, що в неї не було приводу боятися, або в тому, що насправді все це не страшно.

Запропонуйте намалювати свій страх або те, що злякало, – це допоможе впоратися з емоціями.

Пам’ятайте, дитина не народжується з умінням керувати своїми почуттями та емоціями. Та й не всім дорослим це добре вдається. Тому головне завдання – допомогти дитині в цьому.

«Погляд часу» №17-21.04.2022

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *