Волонтерка і парамедик Тайра про пекло в російському полоні
Світ має знати: що сказала волонтерка і парамедик Юлія Паєвська «Тайра» у свідченнях перед Helsinki Commission.
Тайра виступила перед Гельсінською комісією, створеною для сприяння дотриманню прав людини на міжнародному рівні.
«Це був дуже потужний виступ із правдою про жахи російської блокади Маріуполя та про тримісячне перебування в нелюдських умовах у полоні окупантів, нічим не обмежену жорстокість російських загарбників-терористів», – повідомила Надзвичайний і Повноважний Посол України в США Оксана Маркарова.
Пані Посол зазначає, що ці свідчення важливі для притягнення росії до відповідальності за скоєні нею злочини.
російські окупанти викрали 53-річну волонтерку Тайру в березні, коли вона вивозила постраждалих із Маріуполя до Запоріжжя «зеленим коридоро». Тайрі вдалося перед цим передати запис із власної нагрудної камери працівникам Associated Press – а це 256 гігабайт записів. Волонтерку тримали в полоні та катували 3 місяці поспіль, схиляли до самогубства.
«Я не політикиня та не майстриня політичних промов, – зазначила Тайра у своїй важкій промові, – я просто хочу розповісти те, чому я була свідком. Вагітні ув’язнені, про їхню долю невідомо ні рідним, ні державі. Боєць, якого били 3 години, а потім кинули в підвал, як мішок. І лише день по тому до нього хтось підійшов. Мертва дитина в материнських руках. 7-річний хлопчик із кульовими пораненнями, який помер у мене на колінах, і я ніяк не могла зарадити. Ув’язнені у своїх камерах тижнями кричали і вмирали від катувань, без будь-якої медичної допомоги. Єдине, що вони відчували перед смертю, це знущання та додаткові тортури. Очі мого друга, які я закрила, коли його тіло охололо. І ще один друг. І ще, і ще.
Півмільйонне місто гине на моїх очах під авіаударами, методичними, спланованими. Авіаудари по лікарнях і житлових кварталах. Лікарня, де закінчилися анестетики та антибіотики, повна поранених солдатів і цивільних. Солдати й увесь медичний персонал сплять 2-3 години на добу, тому що операції йдуть одна за одною. Машини швидкої прибувають кожні 5-10 хвилин, поранені та мертві лежать один на одному. І неможливо відрізнити, хто живий, навіть якщо дуже намагатися.
Машини, в яких люди палають заживо. З-під завалів дістають понівечених до невпізнання жінок і дітей.
Люди, що набирають воду з калюж. Розграбовані будинки.
Собаки, які колись були чиїмось домашніми тваринами, тягають по вулицях людські кінцівки. В’язні, яких кати змусили роздягатися перед повільним вбивством та тортурами. Спеціально підготовлені камери тортур. «Докази», які вибивають тортурами. Я говорю про сотні в’язнів та від їхнього імені».
Тайра зазначила, що світ має важелі впливу, щоби зупинити ці злочини: «Треба почати з полонених бійців та цивільних на окупованих територіях України. Світ має вимагати допуску ООН та Червоного Хреста до наших полонених, як військових, так і цивільних, тому що жодна гуманітарна місія не оцінювала стан наших людей, яких нелегально тримають у нелюдських умовах. Світ повинен вимагати участі міжнародного співтовариства та офіційних осіб у перемовинах щодо обміну полоненими та їхнього звільнення. Це наразі наша головна вимога. І я прошу вашої допомоги в цьому».
«Уют» №39-22.09.2022
