Виклик швидкої допомоги: кому відмовлять, а кому – ні

Виклик швидкої допомоги

Згідно з Постановою Кабміну від 21 листопада 2012 р. № 1119 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», звернення про надання екстреної медичної допомоги залежно від стану пацієнта поділяються на екстрені та неекстрені.

До категорії екстрених відносяться звернення по відношенню до пацієнта, який перебуває у невідкладному стані:   непритомність; судомами; раптовий розлад дихання; раптовий біль в області серця; блювота кров’ю; гострий біль у животі; зовнішня кровотеча; ознаки гострих інфекційних захворювань; гострі психічні розлади, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб. Також якщо стан обумовлено: усіма видами травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, тяжкі забої, травми голови тощо); ураженням електричним струмом, блискавкою, тепловими ударами, переохолодженням, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи) ушкодженнями різної етіології під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо); отруєннями, укусами тварин, змій, павуків і комах тощо; порушенням нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча).

На екстрені виклики бригада швидкої допомоги виїжджає в обов’язковому порядку.

В яких випадках швидка не приїде?

Згідно з українським законодавством, швидка допомога не виїжджає на виклики, які відносяться до неекстрених.

До таких викликів належать звернення щодо пацієнта, стан якого не є невідкладним і супроводжується: раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежитю, болем у горлі; болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо); підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом в онкологічних хворих; головним болем, запамороченням, слабкістю; алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом.

Також якщо виклик обумовлений загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного чи дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів.

Як діяти?

Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повинен перенаправити звернення, яке відноситься до категорії неекстрених, до відповідної установи охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги у порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я, а в разі відсутності такої можливості – повинен направити до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка не перебуває на екстреному виклику, протягом 60 хв. із моменту отримання звернення.

Згідно з Постановою, бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги повинна прибути на виклик, який відноситься до категорії екстреного, у містах через 10 хв., у населених пунктах за межами міста – 20 хв. із моменту надходження звернення до диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф.

«УЮТ» №5-30.01.2020

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *