Я біжу стрічати літо

Наполохана вітром,
Задухм’янена травами,
Я біжу в сіножаті
Тепле літо стрічать.

А весна розпрощавшись,
І густими отавами,
У віночку з кульбаби
Вже іде спочивать.

Уже жито у полі
Колоситься зернятком.
І краса неповторна,
То ж ясні почуття.

Чути спів перепілки,
Щохвилини радію,
І природи красу цю
Називаю життям.

Галина Іванівна Дмітрінцова,
м. Городище, Черкаська обл.