Як говорити, щоб вас розуміли?

Як говорити щоб вас розуміли
Як говорити, щоб вас розуміли?

«ЗАДАВАКА» №11-2019

Чи завжди між людьми відбувається справжній діалог – у якому обидва слухають, чують і розуміють один одного? На жаль, частіше у спілкуванні людей можна спостерігати два паралельних монологи: кожен прагне, перш за все, висловитися сам і не стільки слухає співрозмовника, скільки чекає можливості вставити наступну репліку.

У результаті обидва розходяться незадоволеними один одним, що не знайшли порозуміння, а то і скривдженими. Стівен Кові, автор всесвітньо відомого бестселера «Сім навиків високоефективних людей», пропонує проаналізувати те, як ми спілкуємося, щоб уникнути найбільш типових помилок у розмові, які допускають практично всі люди.

Як не треба слухати один одного?

Перша помилка: ви не слухаєте співрозмовника, а тільки робите вигляд. Ви можете навіть піддакувати, але ваші думки витають десь далеко. Взаєморозуміння свідомо неможливе.

Друга помилка: ви начебто слухаєте, але до вашої свідомості доходять лише окремі фрагменти того, що говорить співрозмовник. У результаті ваша реакція на сказане неадекватна, тому що ви прослухали, можливо, щось важливе.

Третя помилка: ви чуєте тільки слова, але не помічаєте почуттів і переживань співрозмовника, тому помилково інтерпретуєте слова через призму свого досвіду, не помічаючи, що співрозмовник, можливо, вкладає у них зовсім інший сенс.

Як говорити щоб вас розуміли

Як не треба відповідати один одному?

А ось чотири найтиповіші помилки, які люди роблять, відповідаючи на слова співрозмовника.

Перша помилка: ви даєте свою оцінку тому, що сказав співрозмовник. Наприклад, хтось скаржиться вам, що дуже втомлюється, а ви відповідаєте: «Це дуже погано, не можна перепрацьовувати», або навпаки: «Нічого, відпочинеш». Здавалося б, що поганого чи неправильного у такій реакції? Неправильне у ній те, що співрозмовнику зовсім не потрібна ваша оцінка. Він хотів поговорити, можливо, про щось наболіле, відкрити вам душу. А ви своєю оцінкою просто припинили цю розмову, і не виключено, що змусили його замкнутися і залишити свої переживання при собі.

Друга помилка: ви даєте пораду. Людина скаржиться, що втомлюється, а ви кажете: «Побільше відпочивай», «Раніше лягай спати». Але співрозмовник не потребує таких порад – він і без вас усе це знає. А ваші поради скоріше схожі на спробу відмахнутися, щоб не вникати у чужі проблеми.

Третя помилка: ви висловлюєте свою точку зору. Людина скаржиться, що втомлюється, а ви кажете: «Ну, природно, я так і знав, що ця твоя робота тебе до добра не доведе», або: «Звичайно, при такому способі життя я б теж втомлювався». Співрозмовнику знову залишається лише замовчати, і ви так і не дізнаєтеся, чому він завів цю розмову.

Четверта помилка: ви починаєте ставити питання. Наприклад, у відповідь на ті ж скарги на втому ви питаєте: «А від чого ти так втомився?», «А чим ти займався?», «А як ти відпочиваєш?», «У скільки лягаєш спати?». Але співрозмовник хотів поділитися з вами, а зовсім не відповідати на ваші запитання! Так ви йому нічим не допоможете, але зате у нього може виникнути відчуття, що ви на нього тисните. Взаєморозуміння знову не вийде.

Як же спілкуватися правильно?

Стівен Кові радить тренуватися у техніці спілкування, яку він називає емпатичне слухання. Емпатія – це здатність відчути слова і переживання іншої людини, як свої власні, поставивши себе на її місце і глянувши на ситуацію з її точки зору. Здатність до емпатії дана від природи всім людям, а якщо вона не дуже розвинена, її можна тренувати.

Виконайте наступні чотири прийоми.

1. Повторіть слова співрозмовника з м’якою питальною інтонацією. Наприклад, він говорить: «Я щось втомлююся останнім часом». Ви м’яко перепитує: «Ти втомлюєшся?». Можна повторити і без питання, як би осмислюючи сказане: «Ти втомлюєшся…» Якщо важко відразу говорити вголос, скажіть цю фразу про себе і промовчіть, але при цьому ваша увага повинна бути направлена на співрозмовника, щоб він бачив, що ви не залишилися байдужі.

2. Знову повторіть сказане співрозмовником, але іншими словами. Наприклад, він говорить: «Я втомлююся», ви: «Так, у тебе втомлений вигляд».

3. Назвіть вголос ті почуття співрозмовника, які, як вам здається, він відчуває, хоч і не говорить про них. Він: «Я втомлююся». Ви: «Тобі важко», «Ти переживаєш».

4. Тепер об’єднайте другий і третій прийоми: повторіть своїми словами сказане співрозмовником і назвіть його почуття: «У тебе дуже втомлений вигляд, тобі важко, ти переживаєш».

Але тільки майте на увазі: вдавання тут не спрацює, ви повинні бути щиро зацікавлені в розмові. Ось тоді й станеться справжнє диво справжнього спілкування: між вами наче зваляться всі стіни, співрозмовник стане гранично щирим і відвертим, і у відповідь на ваше розуміння буде готовий із розумінням і співчуттям поставитися і до вас.

Передплата онлайн
FacebookTwitterPinterest

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *