Як мужик гусей ділив
Жила-була бідна сім’я. Дітей – семеро на печі, а все господарство – єдиний гусак. Та вже як не оберігав його господар, а настав день, коли зовсім їсти стало нічого.
Зарізав тоді чоловік гусака, засмажив його, господиня і подала на стіл. Та ось біда, хліба в будинку немає, а вже солі зроду не бувало. Господар і каже дружині:
– Без хліба і солі шматок у рот не йде. Піду і поговорю з паном, може, він за гусака дасть нам хліба.
– І то правда!
Прийшов селянин до пана, а у того за столом шестеро: сам з дружиною, два сини і дві дочки. Вклонився він і каже:
– Візьми, панотче, від усього серця! Вже вибачай, більше нічого немає!
– Ну, спасибі, братику, уважив! Тільки як же нам його порівну розділити?
– А просто, – він взяв ніж, став гусака кроїти.
Насамперед відрізав голову і подав панові:
– Це тобі, бо ти в домі всьому голова.
Потім відрізав гузку, пані підніс:
– На тобі, матінко, господарство тримається, гузка тобі в самий раз буде!
Гусячі ноги синам відділив:
– Вам свої дороги по життю торувати, ніжки зайвими не будуть!
А дочкам по крильцях вручив:
– Підростете, полетите з батьківського дому, тоді вам крила згодяться. Ну а мені, щоб турботу на горбу носити, і тулуб зійде!
Так і викроїв собі цілого гусака.
Здивувався пан такій кмітливості, чарку мужику підніс, хліба дав і відпустив додому.
Почув про це багатий сусід, заздрість його взяла. Засмажив він аж п’ять гусок і повіз їх до пана.
– За якою надібністю прибув?
– Гусей вашій милості на обід приніс.
– Ну, спасибі, уважив. А як би нам їх поділити, щоб без образи?
Думав мужик, думав, чуть голову не зламав, не ділиться порівну.
Тоді покликав пан бідного чоловіка і велів йому розділити.
Той першого гусака віддав панові і паніматці:
– Тепер, пане, вас стало троє!
Другого гусака підніс синам, а третього – дочкам, говорячи кожен раз:
– Тепер вас троє!
А двох останніх гусей мужик узяв собі:
– І нас тепер теж троє!
Розсміявся пан:
– Який молодець! Усіх наділив і себе не образив!
Щедро нагородив він бідного мужика, а багатого звелів прогнати із двору.
