Як навчити дитину розпоряджатися кишеньковими грошима?

Кишенькові гроші привчають дитину до самостійності
Кишенькові гроші

До грошей у кожній сім’ї ставляться по-різному. Це залежить від рівня матеріального забезпечення. Дорослі знають, для чого потрібні гроші й на що їх витрачати. Проте для дітей ця тема незрозуміла. Проблема в тому, що вони не знають, як правильно розпоряджатися власними фінансами, що варто купувати, а від чого можна відмовитися.

Перші кишенькові гроші з’являються у дітей у шкільному віці. Не всі батьки вважають, що для дитини гроші – це життєва необхідність, мовляв, це пустощі та надмірність.

Психологи запевняють, якщо навчити дитину правильно розпоряджатися кишеньковими грошима, то це сформує у неї правильну фінансову обізнаність. А ще фахівці стверджують, що давати дитині кошти треба для того, щоб нівелювати відчуття жадібності та заздрощів.

«Привчати дитину самостійно розпоряджатися грішми слід розпочинати у молодшому шкільному віці.  Просіть своїх дітей допомогти порахувати решту в магазині, потім – порівняти ціни на певні товари, аби вони орієнтувалися, що тут дешевше, а там дорожче. Важливо, щоб усе відбувалося не на папері чи на словах, а на практиці. Це ще більше зацікавить дітей. Дозвольте дитині обрати в магазині щось для себе і дайте їй на цей товар кошти, нехай вона розрахується. Якщо касир дасть решту, то дитина зрозуміє, що грошей у неї було більше, ніж потрібно для покупки.

Насправді, кишенькові гроші привчають малюків до самостійності та відповідальності, формують фінансову культуру. Вони не повинні видаватися як винагорода чи оплата за якусь роботу й не мають залежати від настрою батьків.

Чим швидше дитина навчиться правильно розпоряджатися кишеньковими грішми, планувати власний бюджет, аналізувати його, а ще – витрачати та заощаджувати, тим кращі у неї будуть «стосунки» із цим ресурсом у дорослому житті. Якщо діти бачать, що хтось із батьків купує все, що забажає і зовсім не заощаджує, то у них сформується аналогічна поведінка.

Кишенькові гроші – це не нагорода, але вони здатні впливати на відповідальність дитини щодо виконання певного завдання. Це певний мотив, що стимулює до праці.

Батьки мотивують дітей грошима, щоб вони допомагали, до прикладу, прибрати в домі. Це не найкраща ідея, адже ні мама, ні тато не отримують платні за миття посуду чи прання речей. Пояснюйте, що прибирання – це обов’язок усіх членів родини, щоб зробити дім чистим та затишним.

Деяким дітям батьки дають до школи перекус, мовляв, не треба змалку балувати грошима. Це неправильно, адже відгородити дитину від грошей у сучасному суспільстві нереально. Завдання батьків – навчити дітей раціонально використовувати кошти. Про те, що діти можуть купувати некорисні продукти годі й сперечатися. Адже сухарики та чипси для більшості школярів у пріоритеті. Потрібно пояснювати дитині, чому корисніше купити, до прикладу, булку.

Якщо батьки мають стабільний та хороший дохід, не варто давати дітям надто багато кишенькових грошей, бо це перетворить їх на неслухняних та розбещених. Обговоріть заздалегідь, у який день і яку суму даватимете дитині. Попередьте: якщо вона витратить усе на одну покупку, то треба буде чекати кілька днів, поки отримає ще гроші Це допоможе зрозуміти, що їхні ресурси обмежені.

Є випадки, коли мама чи тато втратили роботу й не можуть дати дитині кошти на її потреби, про це треба розповідати синам і донькам. Вони повинні розуміти, що ситуації є різні й деколи треба обійтися без кишенькових грошей.

«Погляд часу» №33-13.08.2020

Читайте також: Чи варто давати дитині кишенькові гроші?

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *