Як підтримати дітей підліткового віку
Підлітки зазвичай доволі гостро переносять будь-які кризові ситуації, і війна, звісно, не виключення. Діти старшого віку розуміють, що відбувається, але ще не мають достатньо життєвого досвіду, щоб ефективно боротися зі своїми емоціями. У ЮНІСЕФ дали поради, як підтримати дітей підліткового віку.
Говорити і слухати. А головне – чути те, що дитина розповідає: про свої думки, почуття, сприйняття ситуації. Варто пояснити підлітку все, що відбувається, враховуючи його вік і знання.
Дозволити емоціям бути. Не приховуйте від підлітка своїх справжніх почуттів, бо він однаково здогадається про них і буде відчувати себе обманутим. Тож переживати і плакати перед дитиною старшого віку абсолютно нормально. Варто дозволити емоціям вийти, а потім спробувати налагодити звичне життя.
Планувати майбутнє. Не бійтеся разом мріяти та планувати, що будете робити після війни. Такі роздуми та розмови надихають, додають упевненості в майбутньому.
Обійматися. Тактильний контакт дуже важливий в умовах невизначеності та стресу, тож частіше обіймайте свою дитину і говоріть їй, що все буде добре.
Дивитися разом улюблені фільми. Психологи радять обирати життєрадісні фільми. Дивіться разом, обійнявшись, а потім обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після війни обов’язково знову буде нормальне життя.
Читати вголос. Це заняття дає відчуття захищеності, спокою. Тільки не читайте тривожних новин, краще читайте книжку з цікавим, а головне «мирним» сюжетом.
Хвалити за досягнення дитини. Зараз для вашого підлітка життєво важливо, щоб його (чи її) хвалили за найменшу дрібничку. Так ви вселяєте віру у свої сили та демонструєте свою підтримку.
Заохочувати спілкуватися з однолітками. Через стрес дитина може стати замкнутою і не бажати спілкуватися з однолітками. Та це шкідливо для її психіки й розвитку. Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Тож варто усіляко сприяти цьому й використовувати будь-який шанс на спілкування дитини з друзями.
Долучати підлітків до допомоги іншим. Це дуже важливо, щоб дитина відчула свою соціальну значущість. Але робити це треба за умов максимальної безпеки для неї. Можна долучатися до волонтерства разом із підлітком, так він відчує вашу підтримку й турботу.
Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Відразу звертайтеся до психолога (у теперішніх умовах підійде й онлайн-консультація), якщо побачите в дитини ознаки ступору, апатії, депресії чи посттравматичного розладу.
«Уют» №18-4.05.2023
