Як Степан кинув курити

 кинув курити
Як Степан кинув курити

Степан вийшов за ворота. Так дуже захотілось закурити. А він – заядлий курець. Сам ніяк не справиться із собою, не може позбутися шкідливої звички. Та й Галя, дружина, не хоче, щоб її чоловік курив, бо здоров’я загубить і гроші дарма витрачає.

– Бери пачку цигарок і сірники, востаннє пригостися і забудь! А ні – то бувай здоровий. Я знайду собі іншого чоловіка, не курящого і грошовитого…

Степан згріб пачку у п’ятерню і вийшов за ворота. Щоб зекономити оту «останню» пачку надовше, бо, може, і справді дружина більше не буде купувати, а всі ж гроші в неї, почав нишпорити очима навкруги, в кого б «стрільнути» цигарку. Повз нього йшли чоловіки, та всі некурящі чи скупердяї, такі ніколи не дадуть. Аж тут побачив Гната, зрадів, бо Гнат – чоловік нормальний і вділить йому цигарку. Підійшов до нього, привітався і промовив:

– Гнате, друже, а пригости однією, бо курити хочу, аж вуха в трубочку складаються. – Гнат витяг одну цигарку. – А дай ще одну до пари і сірника, бо свої вдома забув.

А коли Степан став прикурювати з його кишені випала пачка «Мальборо» і сірники, які видала йому дружина.

– О, так у тебе свої є, ще й недешеві, а ти у мене просиш, – дорікнув Гнат. – Ти ж нормальний чоловік. І в кого тільки ти навчився так робити?

– От бісова пачка і де вона взялася? – почав виправдовуватись Степан. – Пробач, я не знав… І від сорому почервонів. А Гнат похитав головою і пішов по своїх справах. А присоромлений Степан узяв непочату пачку «Мальборо» і спалив.

– Тепер точно не буду курити, – сказав сам собі.

Після цього випадку Степан позбувся шкідливої звички раз і назавжди. Тепер, коли його запитують, як це сталося, він щиро відповідає: «За це я вдячний дружині, яка турбувалася про моє здоров’я і Гнату, який мене присоромив».

– Я вже подумувала, щоб завести свого Степана до якоїсь ворожки чи екстрасенса, щоб позбутися тієї пагубної звички, – усміхаючись розповідає Галя у сімейному колі.

– Галю, та ти що, витрачати даремно гроші. Я зрозумів, життя одне і таке коротке, – у тон їй відповідає чоловік.

– Розумничку ти мій! – промовляє щаслива Галина.

Віталій Кирильчатенко

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *