Як уникнути дитячих істерик
Це може статись у магазині, кабінеті лікаря або на святі, якого дитина з нетерпінням чекала. Щось спрацьовує, і малюк улаштовує тотальну й некеровану істерику, і заспокоїти його неможливо. Що ж таке істерики, якою є причина їх появи, як уникнути дитячих істерик?
Дитячі істерики – це спосіб висловити свої почуття, це повідомлення про свої бажання та прикрощі. Тобто, істерика – це фрустрація, яку відчуває маля, коли хоче зробити щось на власний розсуд, але при цьому ще не володіє навичками самовираження. Однак той факт, що істерики – це відносно нормальна поведінка дитини, не означає, що їх не можна уникнути.
Дбайте про основні потреби малюка. Можливо, ваша дитина хоче пити, відчуває почуття голоду, перевтоми або перезбудження. Це найпоширеніші передумови істерик. Беріть із собою на прогулянки щось для перекусу й воду, уникайте провокуючих чинників та сприятливих умов для виникнення істерик (наприклад, ходіння по магазинах), особливо тоді, коли ви знаєте, що дитина втомилася.
Правило п’яти хвилин. Ніхто не любить, коли закінчується щось цікаве. Заздалегідь попереджайте дитину про те, що ви йдете з дитячого майданчика або з гостей, щоб це не було для неї несподіванкою та неприємним сюрпризом. Якщо ви складете для себе чіткий план дій і повідомите про нього дитину, це суттєво допоможе справі: «Ми їдемо за десять хвилин. Я хочу, щоб через п’ять хвилин ти вдягнув шкарпетки, взувся та попрощався з усіма».
Приділяйте дитині увагу. Не виключено, що ваша дитина влаштовує істерики, щоби привернути вашу увагу. Подбайте про те, щоби проводити з нею певний час, але не дозволяйте істериці стати безпосередньою причиною цього. Не можна підкріплювати таку поведінку. Коли дитина поводиться добре, демонструйте їй, що ви помічаєте це так само, як і її емоційні зриви. Тобто, оточіть малюка позитивною увагою.
Порядок – перш за все. Установіть удома сталий час прийому їжі й відходу до сну – і неухильно дотримуйтеся його. Життя маленьких дітей повне змін і постійного збудження. Вони швидко ростуть, тому будь-які ваші дії, спрямовані на забезпечення стабільності, допоможуть їм почуватися більш захищеними.
Використовуйте слова, що позначають почуття. Заохочуйте дитину визначати й описувати власні почуття. Ви допоможете малюку збільшити словниковий запас для самовираження, якщо будете вимовляти такі фрази, як: «Я бачу, що ти засмучений, тому що дуже хотів цукерку» або «Ти розсердився, коли я на тебе накричала?».
Надавайте обмежений вибір. Дайте дитині можливість вибрати з двох-трьох прийнятних варіантів їжі, заняття чи одягу. Наприклад, ви можете сказати: «Тобі більше подобається ходити у кросівках чи черевиках?». Фахівці при цьому підкреслюють, що питання безпеки не повинні ставати предметом перемовин: наприклад, дитина повинна завжди пристібатися ременем безпеки в автомобілі, хоче вона цього чи ні.
Змініть платівку. Переведення уваги дитини творить дива. Якщо ви бачите, що відмова малюку може призвести до проблеми, запропонуйте йому щось натомість. І якщо дитина стає засмученою чи перезбудженою, переведіть її на інше заняття або вилучіть із ситуації.
