Якщо дитині важко адаптуватися до школи і навчання
Уявімо себе на місці дитини, якій 5-7 років. Ось вона жила певним життям: ходила в садочок, мала або не мала розпорядок дня, друзів, улюблені ігри. Більшість подій були знайомі, вона почувала себе в безпеці. Тепер ігри переважно на шкільну тематику: дитина розсаджує іграшки, вчить їх читати, рахувати, писати. Сама активно виступає не тільки в ролі вчителя, а й учня, коли грає з іншими. Можна зрозуміти та помітити, що її активно цікавлять знання, вона хоче та любить вчитися.
І ось вона йде до першого класу. Тут перед нами, дорослими, постає запитання, як допомогти дитині адаптуватися до школи. Здається, відповідь очевидна – бути безпечною та стабільною гаванню для дитини. Щоб дитина відчувала вашу компетентність щодо питань, що виникають у новому середовищі, здатність її підтримати, зрозуміти. Емпатійне спілкування полегшує адаптацію.
Що також важливо:
- мати розпорядок дня – стабільність дарує відчуття безпеки. Без жорсткого тайм-менеджменту, коли виконання справи стає на перше місце;
- ритуали перед і після школи – розмова, якась приємна спільна дія;
- добрі стосунки батьків із вчителем і батьками однокласників, позитивні відгуки про школу.
Дитині в будь-якому разі буде непросто. Важливо у перші місяці школи бути більш чуйним і співчутливим.
Будьте готові до того, що дитина може регресувати, тобто забуде те, що знала раніше, почне поводитися так, як коли їй було 3-4 роки. Може проявляти агресію до інших чи до себе, псувати речі.
Поширена реакція – часті хвороби. Стрес, спричинений адаптацією, викликає зниження імунітету. Якщо дитина хворіє часто та переважну більшість часу не відвідує школу – можна звернутися за консультацією до дитячого психолога.
Для того, щоб краще розуміти, як адаптація вплине на дитину, слід знати декілька нюансів, що стосуються розвитку дитини цього віку:
- розвивається рефлексія – аналіз наслідків певних подій, закладаються перші моральні судження, оцінка власної поведінки;
- дитина сприймає себе через послання «Я – те, чого я навчився». Тому так важливо обережно підбирати слова, коли оцінюємо вміння дитини, й оцінки, які ми їй ставимо. Це впливає на самооцінку в подальшому житті, почуття неповноцінності та некомпетентності;
- перехід від 6 до 7 року життя вважається кризовим, згідно з віковим розвитком. Змінюється основний різновид діяльності: від гри до навчання.
Знаючи свою дитину, дослухаючись і розвиваючись разом із нею, ми робимо не лише адаптацію, а й загалом життя більш безпечним і комфортним. А відчуття безпеки – ключова умова для успішного розвитку (за даними нейронаук).
«Уют» №39-22.09.2022
