Якщо гниє цибуля

Іноді вже до початку зими на цибулі з’являються ознаки сірої шийкової гнилі. Спочатку тканина розм’якшується, біля шийки цибулини утворюються вм’ятини, на розрізі уражена тканина бруднувато-жовтувата, виглядає немовби запареною. А з плином часу гниль поширюється швидше й охоплює всю цибулину цілком. Первинне зараження цим захворюванням відбувається ще на ділянці у передзбиральний період. Інфекція проникає через шийку.

З’являється і бактеріальна гниль, яка викликається гнильними бактеріями. Захворювання це починається ще у полі наприкінці вегетації, але масового розвитку воно досягає у період зберігання. Ознаки хвороби помітні тільки на поздовжньому розрізі цибулини. Під здоровими зовнішніми лусками виявляється шар з однієї-двох розм’якшених, немовби запарених і слизьких лусок. Іноді чергування здорових і хворих лусок спостерігається у більш глибоких внутрішніх частинах цибулини. Мокра чи м’яка бактеріальна гниль, починаючи з шийки, через 1,5-2 місяці досягає денця цибулини.

Зараження відбувається через пошкодження покривних тканин у ділянці шийки цибулини, а також при короткому чи занадто ранньому зрізуванні листя. Найчастіше збудники проникають у цибулину у місцях пошкодження комахами (цибулева муха, дротяник тощо). Підвищена вологість ґрунту сприяє розвитку захворювання. Бактерії не активні при температурі нижче +3 °С, але в міру зростання температури їхній розвиток прогресує. Мокрою бактеріальною гниллю, у першу чергу, уражаються погано визрілі і не повністю просушені цибулини. Зберігання цибулі при підвищеній температурі та вологості посилює розвиток гнилі і може призвести до повторного поширення інфекції. У цьому випадку цибулю треба перебрати чи пустити її на переробку.

Абсолютно стійких до хвороби сортів немає, але відмінності у ступені ураження є. Слабше уражаються сорти з коротким вегетаційним періодом і швидким дозріванням. Помічено, що сорти з поверхневими темно-забарвленими лусками пошкоджуються менше.