Яку розсаду садити у лютому
Список овочевих культур, які потрібно висівати на розсаду у лютому та поради щодо посіву та догляду за розсадою.

Пізні сорти солодкого перцю краще посадити на початку лютого. Середньостиглі перці можна посадити на 2 тижні пізніше.
Селера. Попередньо замочене насіння селери краще сіяти в торф’яні таблетки. Щоб розсада не витягувалася, потрібне хороше освітлення. У ґрунт висаджують саджанець у фазі 5 листочків віком близько 70 днів.
Баклажани сіють із 20-х чисел лютого до середини березня залежно від термінів дозрівання конкретного сорту. Як і перці, баклажани погано переносять пересадку, тому насіння слід відразу сіяти в окремі невеликі стаканчики. Коли розсада підросте, її обережно перевалюють у більш просторі ємності.
Важливо, щоб розсада не переростала, оскільки молоді саджанці набагато краще переносять пересадку на постійне місце.
Насіння томатів, яке потім буде висаджене в теплицю, можна починати сіяти на розсаду з кінця лютого. Садять помідори в розсадні ящики або торф’яні таблетки (останні дають виграш за термінами в 7-10 днів). Пікіровку роблять на стадії 2 справжніх листочків (якщо сіяли в торф’яні таблетки, то відразу після того, як з’являться корінці з зовнішнього боку оболонки). Перші 3 дні після появи сходів краще організувати цілодобове досвідчування, у подальшому буде достатньо 14-16 годин додаткового освітлення.
Із кінця лютого починають сіяти цибулю. На розвиток розсади потрібно близько 2 місяців. Аж до висадки в ґрунт вона буде залишатися компактною. Сіяти насіння краще в пластикові коробки. Відстань в рядку – 1,5 см, міжряддя – по 3 см. Оскільки насіння цибулі важко сходить, перед посівом його краще замочити в теплій воді (+40 °C), 3-4 рази змінюючи воду і поступово знижуючи її температуру до кімнатної.
Під час посадки насіння на розсаду йдіть від зворотного. Прикиньте, коли розсада повинна бути висаджена у ґрунт, потім відрахуйте кількість днів, необхідних для її повноцінного розвитку, і додайте час на проростання насіння.
Що найбільше люблять сіянці баклажанів
Тонкощі отримання міцної і пишної розсади баклажанів на товстеньких стеблинках.
Розсада баклажанів любить стабільне тепло, без різких перепадів температури і вже тим більше протягів. На них молоді рослини реагують моментально: піднімають і згортають листя, як ніби скручуються від холоду. Звичайно, якщо заморозити їх не сильно, вони відновлять листя з настанням регулярного тепла. Але ці «тренування» їм зовсім ні до чого. Легке загартовування допустиме, але ніяк не холод.
Розсада баклажанів дуже любить поїсти. А тому сіяти її потрібно в якісний і родючий ґрунт. Починати підгодівлі рекомендуємо не з азотних складів, а з калію і фосфору. Вони потрібні для хорошого імунітету і міцної кореневої системи. Азот краще залишити на кінець розсадного періоду. А ще баклажани люблять достаток мікроелементів: магнію, бору, цинку. Тоді і листя не жовтіє, і розсада виростає міцна, і квіти з зав’язі не обсипаються.
Баклажани – рослини короткого світлового дня. Саме тому баклажани потрібно обов’язково або тримати на південному підвіконні, або організувати для них досвічування. Але не цілодобово, а лише в денний час. Тоді розсада виростає міцна, з хорошим листям і товстенькими стеблами.
Намагайтеся вирощувати розсаду баклажанів у досить високих контейнерах (підійдуть обрізані пляшки чи коробки з молока/соку). Коренева система баклажанів любить простір, щоб було куди рости вглиб ґрунту. Звідти вона зможе добувати і вологу, і живлення. У природі коріння баклажанів іде на глибину до 1,5 м. Тому в ідеалі рослинам потрібно забезпечити можливість рости не тільки вгору, але й униз.
Готуємо ґрунт для солодкого перцю
До ґрунту, призначеного для вирощування розсади солодкого перцю, є особливі вимоги. Агрономи перерахували варіанти правильної суміші.
Так, ефективною стане суміш із 1 частини дернової землі та 2 частин гнойового перегною.
Якщо під рукою тільки торф і перегній – просто змішайте їх у рівних частинах.
В якості третього варіанту можна використовувати 3 частини перегною і 2 частини дернової землі.
Популярністю користується і варіант із 2 частин торф’яної живильної суміші і 1 частини дернової землі.
Нарешті в якості альтернативи ви можете використовувати 4 частини торфу, 2 частини дернової землі, 1 частину перегною і 1 частину злежаної тирси, яка має коричневий колір.
«Уют » №5-2.02.2023