Залишений слід

слід

Лишила слід усім війна
І ветеранам, і їх дітям.
Промчалася, мов сатана,
Лишилась в пам’яті століттям.

Їм не забути тих часів,
В них кровоточать й досі рани.
Це діточки з тих літ і днів,
Солдати – нині ветерани.

Очам не вірячи своїм,
Дивились діти в спину ката,
Як вранці сонечко зійшло,
Вбивали їхніх маму й тата.

І запеклися страх і біль
Донині у серцях дитячих,
Коли згадають ті часи,
То оченята знову плачуть.

Пішло багато за межу,
Дітей війни і ветеранів,
На їх могилах мак цвіте,
Та пламеніє, ніби рана.

Галина Дмітрінцова, м. Городище

Передплата онлайн
FacebookTwitterPinterest

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *