Зупинимо війну разом

***

83-річна одеситка передала для військових пралку, закрутки, молитви і гроші з пенсії, щоб «щось купили хлопчикам».
83-річна одеситка Катерина Павлівна допомогла військовим ЗСУ

83-річна одеситка, щоб допомогти військовим ЗСУ на передовій, передала захисникам України свою пральну машину та інші предмети по господарству, роздруковані молитви, і двісті гривень зі своєї пенсії. Про це розповіла голова селищної ради Доброслава під Одесою Людмила Прокопечко.

Коли Катерина Павлівна дізналася, що глава селищної ради разом із волонтерами шукає для наших бійців на фронті пралку, то тут же відгукнулася і попросила взяти її машинку. Також пенсіонерка передала військовим бочку для води, різні інструменти, мило, свої закрутки.

Пані Катерина попросила відвезти для бійців на передову роздруковані на кількох аркушах молитви, які мають берегти наших захисників. А на прощання пенсіонерка передала ще й частину грошей зі своєї пенсії – 200 гривень, щоб «щось купили хлопчикам».

«Відмовити їй було просто неможливо. Я знаю, що ми обов’язково приїдемо до Катерини Павлівни знов. Приїдемо, щоб подякувати та підтримати її», – зазначила Прокопечко.

У бабусі сім місяців тому загинув син пожежник – трагедія сталася під час виконання службових обов’язків.

«Це страшне горе дуже підірвало здоров’я жінки, але не зламало її, бо тепер вона живе, щоб допомагати тим, хто, як і її син, виконує свій святий обов’язок – захищає Україну.

Я схиляюся перед силою духу цієї маленької жіночки і молю Бога, щоб дарував їй здоров’я, щоб вона і надалі знаходила розраду в тому, що може бути потрібною іншим людям, і щоб ці люди віддячили їй своєю щирістю і добром», – каже Прокопечко.

***

«Нікуди не поїду – я вдома»: на Дніпропетровщині пенсіонер у танковому шоломі садив город
Пан Микола з Широківської громади живе під постійними обстрілами

На Дніпропетровщині пенсіонер, який живе під постійними обстрілами, не втрачає оптимізму і нікуди не збирається їхати зі свого дому. Хоча його будинок уже частково зруйнований снарядами рашистів.

Пан Микола з Широківської громади, що у Криворізькому районі зі сльозами говорить про те, що нікому на чужині не потрібен. А дім – є дім.

Село, в якому живе чоловік, знаходиться на кордоні з Херсонською областю, окупанти часто обстрілюють його з «Градів». Будинок місцевого жителя постраждав від обстрілу, у ньому розбиті вікна і зруйновано дах. Коли на вулиці гарна погода, Микола ночує вдома, а коли дощ – у сараї. Чоловік уже встиг посадити город, тепер доглядає за ним і наводить порядок у дворі в танковому шоломі. Спить теж іноді у ньому.

«Гупає, гупає… Я вже звик і уваги на це не звертаю, хоча я теж боюся. Усі сміються, а я одягаю танковий шолом і жилетку. Вони гупають – я вікно замуровую, вони гупають – я лазню роблю», – розповідає він.

Микола зберігає оптимізм і вважає, що йому гріх скаржитися. Адже в інших ситуація ще гірша – у деяких сусідів на місці будинків лише гори каміння. А у нього збереглося хоч якесь житло.

***

90-річний волонтер допомагає військовим

Вік волонтерству не завада: це доводить 90-річний Сергій Вознюк. Чоловік уміло і швидко плете маскувальні сітки й одразу передає бійцям на передову.

90-річний волонтер Сергій Вознюк

Самостійно сплів понад сотню одиниць камуфляжного маскування. Це не єдине, чим волонтер-довгожитель допомагає нашим військовим.

Пан Сергій допомагає бійцям ще з 2014 року. Кожна сітка, яку він плете, довжиною у 4 метри та 2 завширшки. Аби сплести одну сітку, працює майже цілодобово 5 днів.

Розповідає: «Я вже сплів 39 сіток від початку повномасштабної війни. А так, разом я сплів уже близько 100 сіток. День ріжу, звечора йду до хати та до 12 ночі ріжу шматочки. А потім йду відпочивати».

***

На Кіровоградщині готують «Непереможний» борщ

У селі Піщаний Брід Новоукраїнського району Кіровоградської області готують сухі супи для військових. На фронт відправили майже пів тисячі порцій. Про це розповіла представниця волонтерської спільноти Піщанобрідської громади Ольга Сніжкова.

За її словами, борщ «Непереможний», супи вермішелевий «Супець-молодець» та круп’яний «Махновський» готують на кухні місцевого ліцею з середини березня.

«Перш, ніж готувати сухі супи, ми порадились із дівчатами з Коломиї Івано-Франківської області та Олександрії. Потім створили свої рецепти. Один пакет розрахований на 7 л води, готується за 20 хв. До борщового набору ще кладемо банку тушкованого м’яса та сушених сухарів. Одна порція розрахована на 14 людей».

Вермішель та крупи для супів купують за гроші громади. Овочі приносять місцеві жителі. Також люди безкоштовно надали у користування сім сушарок.

«Наприклад, минулого тижня мішок капусти нам купили «Патріоти Піщанобрідської громади». Зважаючи на те, що нині він коштує півтори тисячі гривень, то для нас це дуже суттєва допомога».

Сухі супи передають військовим через родичів та волонтерів.

«Уже маємо позитивні відгуки від наших хлопців із передової. У польових умовах у казані наші захисники готують супи та борщі і просять передати ще. Хоча це дуже кропіткий процес, але зупинятися ми не збираємося. Будемо готувати їх до перемоги».

«Погляд часу» №29-14.07.2022

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *